БЕЗПЕЦІ ВИРОБНИЦТВА – ПОСТІЙНУ УВАГУ!
Тривають польові роботи на аграрних підприємствах. Наближається до завершення збирання ранніх зернових і майже одночасно розпочинається посів озимих культур. Це є специфікою сільськогосподарської галузі, яка за кількістю нещасних випадків з року в рік стабільно посідає 3-4 місце.
Складність і особливість цього виробництва полягає в сезонності виконання робіт у рослинництві, певній циклічності у тваринництві, в експлуатації застарілих засобів механізації без належних засобів безпеки, а у багатьох випадках – у недостатньому рівні кваліфікації працівників. Ці та інші обставини характеризують сільське господарство як галузь, де умови праці потребують належної уваги, подальшого поліпшення та постійної модернізації.
Сьогоднішні технології виконання посівних робіт передбачають використання мінеральних добрив, протруювачів насіння та інших пестицидів, без яких неможливо отримати високі врожаї зернових культур. Для шкідливих хімічних речовин встановлено гранично допустимі концентрації у повітрі робочої зони і в атмосферному повітрі. Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони – це такі концентрації, які при щоденній восьмигодинній дії на працюючих протягом усього робочого стажу не викликають у них захворювань або відхилень у стані здоров’я, що виявляються сучасними обстеженнями, безпосередньо у процесі виконання робіт чи через певний час.
Безумовно, працівники, які отримали як професійні захворювання, так і виробничі травми, соціально захищені та мають право на страхові виплати відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», але за дотриманням санітарно-гігієнічних правил повинен стежити власник підприємства.
Суворе дотримання гранично допустимих концентрацій хімічних речовин у повітрі робочої зони, а також рівнів шуму та вібрації інших шкідливих для здоров’я чинників дає змогу уникнути випадків професійних захворювань серед працівників сільського господарства.
Аналізуючи стан виробничого травматизму за минулі роки, працівники Полтавського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області прийшли до висновку, що найбільш травмонебезпечною галуззю за останні 7 років була і залишається сільськогосподарська. Хоча за І півріччя поточного року кількість зареєстрованих випадків травмування працівників на аграрному виробництві зменшилася, але необхідно пам’ятати, що найбільш травмонебезпечними у минулому році були серпень та вересень під час проведення збирання кормових та пізніх зернових культур. Керівники підприємств, фермери повинні постійно дбати про знешкодження небезпечних ризиків, які можуть виникнути в період збирання врожаю 2019 року.
Під час виконання збиральних робіт власники підприємств забезпечують не тільки технічні, але й організаційні заходи.
Вибираючи спосіб збирання зернових, зернобобових, олійних та круп’яних культур, перевагу слід надавати технологіям, які мають вищу надійність і безпеку технологічного процесу.
Запасні ножі збиральних машин необхідно зберігати в дерев’яних чохлах на польовому стані. Як виняток, допускається зберігання запасного ножа на жатці в безпечному місці та захищеному стані.
Під час роботи в полі і руху по дорогах нікому крім комбайнера не дозволяється бути на зернозбиральному комбайні.
Не дозволяється перебування людей у кузові автомашин або тракторного причепа при заповненні їх зерном, а також при транспортуванні продукту до місця складування.
Для зниження негативної дії низькочастотних коливань (вібрації) машин на організм комбайнера й поліпшення технологічних показників напрям косовиці повинен співпадати з напрямком оранки і бути впоперек або під кутом до напрямку посіву.
Комбайн слід забезпечити дерев’яними лопатами для проштовхування завислого зерна в бункерах до вивантажувального шнека.
Під час переїздів вивантажувальні шнеки та інші робочі органи збиральних машин повинні бути переведені в транспортне положення. Дистанція між машинами має бути при переїздах не менше 50 м.
Для поточного та капітального ремонту трактора його потрібно доставити до відповідної майстерні, щоб забезпечити можливість висококласного обслуговування з доступом до усіх видів сучасної ремонтної техніки. Перш ніж почати роботу, необхідно провести діагностування.
У деяких випадках збирання зернових відбувається з одночасним подрібненням і збиранням соломи та полови в причепні транспортні засоби. Під час цього процесу потрібно забезпечити:
- обладнання зернозбиральних комбайнів і транспортних засобів автоматичною зчіпкою, яка дозволяє здійснювати від’єднання наповненого причепа і приєднання порожнього під час руху агрегата без участі допоміжних працівників;
- погодження траєкторії та швидкостей руху трактора й комбайна під час заміни причепа на ходу.
Ще застосовується технологія заготівлі сіна чи соломи методом скиртування. Забезпечення безпеки під час скиртування сіна чи соломи також має свої особливості:
- кількість скиртоправів, що одночасно перебувають на скирті, не повинна перевищувати шість осіб із розміщенням не ближче, ніж півтора метра від краю скирти;
- при досягненні висоти скирти двох метрів навколо неї необхідно вистелити шар соломи завширшки 2 м і заввишки 1 м (для пом’якшення удару в разі падіння працівника зі скирти);
- скиртоправ не повинен залишатися на скирті під час перерви;
- не дозволяється використовувати скиртоклад для підйому на скирту та спуску з неї людей;
- при завершенні формування скирти на ній можуть залишитися не більше двох скиртоправів;
- скиртоправи не повинні бути ближче 3 метрів від грабельної решітки під час подавання соломи (сіна) на скирту;
- при підніманні й спуску працівників зі скирти необхідно застосовувати приставні або мотузчані драбини, які у верхній частині повинні кріпитися страхувальними мотузками, з’єднаними з металевим стержнем, введеним перпендикулярно до верхньої площини у нижню частину скирти зі зворотного боку на глибину не менше одного метра.
Усі ці вимоги нормативно-правових актів відомі, але не буде зайвим ще раз звернути увагу працівників, що невиконання правил може призвести до непоправних наслідків. Керівникам підприємств потрібно слідкувати за усуненням наявних порушень і з усією відповідальністю поставитися до безпеки працівників на жнивах. Адже головною метою жнив є не тільки своєчасність та якість збирання врожаю, а й збереження життя та здоров’я людей, які працюють у полі.
Звертаємося до всіх, хто буде працювати на жнивному полі! Бережіть своє життя і здоров’я, тільки виконання вимог охорони праці, належна організація робіт дадуть змогу провести збирання зернових без травм і аварій.
Начальник Полтавського відділення
управління виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування України
у Полтавській області
В. Артамонов
______________________________________________________________
УВАГА!!!
Оголошується конкурс на заміщення посад: практичний психолог, вчитель-дефектолог, вчитель-реабілітолог Комунальної установи «Чутівський інклюзивно-ресурсний центр» Чутівської районної ради Полтавської області.
Кваліфікаційні вимоги до кандидата:
- громадянство України;
- вища педагогічна освіта не нижче ступеня магістра або освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст;
- здатність за своїми діловими та моральними якостями, освітнім і виконувати професійним рівнями виконувати відповідні посадові обовʼязки;
- вільне володіння державною мовою.
Конкурс передбачає складання кваліфікаційного іспиту та проведення співбесіди. Іспит проводиться за напрямами:
- знання законодавства у сфері освіти дітей з особливими освітніми потребами;
- знання основ спеціальної педагогіки та особливостей розвитку дітей з особливими освітніми потребами.
Особи, які бажають взяти участь у конкурсі, подають такі документи:
- заяву та мотиваційний лист про участь у конкурсі;
- автобіографію;
- копію паспорта громадянина України;
- копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру;
- копію документів про освіту (з додатками);
- копію трудової книжки;
- медична довідка про проходження обов’язкового психіатричного огляду;
- письмову згоду на обробку персональних даних.
Особа, яка бажає взяти участь у конкурсному відборі, має право подавати інші документи, які підтверджують її професійні та моральні якості.
Документи на участь у конкурсі приймаються протягом 20 календарних днів з дня оприлюднення цього оголошення (з 16.08.2019р. по 04.09.2019р.) за адресою: смт. Чутове, вул. Центральна, 4, (приміщення РБДЮТ, каб.7).
Дата і місце проведення іспиту та засідання конкурсної комісії учасникам конкурсу будуть повідомлені додатково.
_____________________________________________________________________________
ДО УВАГИ РОБОТОДАВЦІВ!
Інтерв’ю начальника
Полтавського відділення управління
виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування України
у Полтавській області
Василя Артамонова
Як відомо, нещодавно відбулися суттєві зміни в нормативно-правовому регулюванні розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві. В чому особливість цих нововведень?
З 01 липня 2019 року почав діяти Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі – Порядок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337.
Особливістю є те, що цей Порядок визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначеними частиною першою статті 35 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.
На яких працівників поширюється дія Порядку?
Хочу звернути увагу на те, що розслідування та облік нещасних випадків, які сталися з працівниками під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству і не використовується в інтересах підприємства, проводяться згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.
Які обов’язкові дії роботодавця після настання нещасного випадку?
У разі отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров’я, заяви потерпілого, членів його сім’ї чи уповноваженої ним особи тощо роботодавець зобов’язаний протягом двох годин із використанням засобів зв’язку та не пізніше наступного робочого дня надати на паперовому носії повідомлення:
- територіальному органу Держпраці;
- робочому органу Фонду за місцем настання нещасного випадку;
- керівнику підприємства (установи, організації), на території якого сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), якщо потерпілий є працівником іншого підприємства (установи, організації);
- керівнику первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві, в установі, організації кількох профспілок – керівнику профспілки, членом якої є потерпілий), а в разі відсутності профспілки – уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці;
- уповноваженому органу чи наглядовій раді підприємства (у разі її утворення);
- органу ДСНС у разі, коли нещасний випадок стався внаслідок пожежі.
Розслідування (спеціальне розслідування) проводиться в разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), у тому числі про які своєчасно не повідомлено роботодавцю, чи внаслідок яких втрата працездатності потерпілого настала не одразу.
Слід зазначити, що строк давності для розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь) на виробництві складає три роки з дня їх настання.
У разі встановлення факту нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) рішенням суду розслідування проводиться незалежно від дати їх настання.
На підприємстві (в установі, організації) утворюється комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню (далі – комісія).
Комісія утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров’я, заяви потерпілого, членів його сім’ї чи уповноваженої ним особи.
На які особливості Порядку необхідно звернути увагу?
Розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, може проводитися комісією підприємства (установи, організації) у разі надання територіальним органом Держпраці письмового доручення роботодавцю протягом наступного робочого дня після отримання повідомлення про нещасний випадок.
Віднесення нещасних випадків до таких, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, здійснюється на підставі висновку про ступінь тяжкості травми згідно з Класифікатором розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженим Міністерством охорони здоров’я України.
Спеціальна комісія утворюється протягом одного робочого дня після отримання від роботодавця письмового повідомлення про нещасний випадок або за інформацією, отриманою з інших джерел (органу досудового розслідування, звернень потерпілого або членів його сім’ї чи уповноваженої ними особи, первинних організацій і територіальних об’єднань профспілок).
Хочу звернутися до роботодавців із проханням беззаперечного виконання вимог Порядку, зокрема, наголошую на важливості своєчасного надання повідомлення відділенням Фонду про нещасні випадки.
Повідомлення до Полтавського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області необхідно надати за телефонами: (053-22) 56-98-19; (066) 001-26-96; (095) 403-35-27.
_________________________________________
Особливості профілактичних заходів під час спеки
Спека у літній період негативно впливає на стан здоров’я людини при виконанні трудових та посадових обов’язків.
Перегрівання на робочому місці (головний біль, нудота, втома, млявість, сонливість тощо) збільшує ризик настання нещасного випадку.
Саме тому керівникам робіт, особливо аграрних підприємств, в умовах підвищення температури повітря необхідно ретельніше
планувати виробничі завдання для кожного працівника, обов’язково забезпечити належний контроль за дотриманням вимог
законодавства щодо створення безпечних умов праці під час виконання робіт при дії високих температур навколишнього
середовища, а саме:
• перевірити забезпечення (забезпечити) працівників спеціальним одягом відповідних розмірів
(у т.ч. головними уборами – бажано з натуральних тканин), здійснювати контроль за їх використанням;
• обмежити допуск до роботи в умовах підвищеної температури осіб молодше 25 і старше 40 років;
• не допускати до роботи працівників у хворобливому або втомленому стані;
• доукомплектувати медичні аптечки та забезпечити ними робочі місця;
• провести позапланові інструктажі з працівниками щодо дотримання вимог безпечного ведення
робіт та надання долікарської допомоги у разі сонячного та теплового удару;
• за можливості не проводити роботи на відкритому повітрі при температурі повітря вище 37°С;
• скласти розклад роботи так, щоб працівники регулярно відпочивали в охолоджуваних приміщеннях
або у тіні. При виконанні важких робіт збільшувати перерви, регулювати графік роботи, зміщуючи час
роботи у більш прохолодний період доби, додати кількість технологічних перерв;
• зменшити фізичне навантаження працівників, за можливості механізувати виробничий процес
або залучати додаткових робітників;
• забезпечити працівників на робочих місцях охолодженою питною водою, вітамінізованими
напоями (разом із потом з організму людини виводяться солі та мікроелементи, тому слід
дотримуватися питного режиму – пити часто і невеликими порціями);
• проводити медичні огляди на початку робочої зміни працівників, які виконують роботи,
що віднесені до робіт із підвищеною небезпекою;
• проводити постійний моніторинг погодних умов і при їх погіршенні негайно вживати
відповідних заходів для поліпшення умов праці працюючих на відкритому повітрі.
Згідно із підпунктом 8 пункту 3 розділу 4 «Правил охорони праці у сільськогосподарському
виробництві»,
затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 29.08.2018 № 1240,
відпочинок працівників
у полі дозволено тільки у спеціально відведених місцях, які обладнуються добре помітними
віхами вдень і
освітленими ліхтарями в темний період доби. Не дозволено відпочивати під машинами,
в кабіні машини під
час роботи двигуна, серед поля, у копицях тощо.
Місця відпочинку рекомендовано облаштувати ємностями з питною водою та спеціальними
навісами для захисту від сонця.
При отриманні теплового або сонячного удару слід вчасно і правильно надати долікарську допомогу.
Тепловий удар – це перегрів організму, пов'язаний із високою температурою, підвищеною
вологістю повітря, дуже теплим одягом. Ознаки: шкіра обличчя червоніє, слизові оболонки стають сухими, настає різка слабкість, погіршується дихання, слабшає пульс.
Сонячний удар – прямий вплив на тіло людини сонячного проміння. Ознаки: загальна слабкість,
головний біль, нудота, блювота, іноді втрата свідомості.
Долікарська допомога: розстібнути одяг, покласти людину в тіні з трохи піднятими ногами,
на голову і ділянку серця покласти холодний компрес, дати склянку холодного напою, краще
чаю. При порушенні дихання – зробити штучне дихання.
Наголошуємо, що виконання цих заходів допоможе працівникам підприємств найбільш
комфортно перенести високі температури під час літньої спеки.
Звертається до керівників підприємств та організацій з проханням вжити усіх необхідних заходів
із попередження нещасних випадків під час виконання робіт при дії високих температур повітря.
Начальник Полтавського відділення
управління виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування України
у Полтавській області
Василь Артамонов
Мінімізація виробничих ризиків - шлях до безпечної праці
Під таким гаслом відбулася нарада – семінар в Чаліському лісництві, яке є виробничим підрозділом Державного підприємства «Полтавське лісове господарство».
У нараді взяли участь працівники підприємства ДП «Полтавське лісове господарство»: провідний інженер з охорони праці - Максим Бездільний, головний інженер–В’ячеслав Рябцев, керівники лісництв та лісничі: Олександр Глушко, Юрій Бондаренко, Микола Рибаченко, Іван Кропивка, Олексій Солодкий, Павло Корсун; керівники виробничих підрозділів: Олексій Бондаренко, Олександр Романенко, Віталій Брюх та ін., а також начальник Полтавського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області Василь Артамонов, начальник відділу профілактики виробничого травматизму, головний страховий експерт управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області Оксана Щербак та страховий експерт з охорони праці – Анатолій Грубич. Крім того в цьому заході прийняли участь представники ПРМБО «Райагробуд».
Вивчення позитивного досвіду проведення профілактичної роботи по попередженню виробничих ризиків, набутого службою охорони праці ДП «Полтавське лісове господарство», та поширення його ПРМБО «Райагробуд» - основна ідея проведеного заходу.
Проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням, викликаних умовами праці – одне із головних завдань страхових експертів з охорони праці. Отже проведення подібних заходів.
Під час наради-семінару провідний інженер з охорони праці - Максим Бездільний ознайомив з позитивним досвідом профілактичної роботи на ДП «Полтавське лісове господарство». Набутий досвід в ДП «Полтавське лісове господарство» дав можливість покращити умови праці та значно зменшити виробничий травматизм - наголосив доповідач.
Розроблення і перегляд максимально деталізованих нормативних актів, формування комплексних організаційно-технічних заходів щодо забезпечення безпечних умов праці в першу чергу направлених на попередження травматизму, якісне проведення інструктажів, не формальне проведення навчання та перевірки знань працівникам підприємства, здійснення функцій контролю за виконанням працівниками посадових інструкцій, інструкцій з охорони праці на це спрямована робота служби охорони праці ДП «Полтавське лісове господарство». Відповідно до вимог Закону України «Про охорону праці» підприємство дотримується :
-
пріоритетності життя й здоров'я працівників;
-
повної відповідальності керівника за створення належних, безпечних і здорових умов праці та навчання;
-
підвищення рівня безпеки на кожному робочому місці шляхом забезпечення контролю за їх оснащенням та організацією, роботою обладнання з метою створення безпечних та нешкідливих умов праці;
-
комплексного розв'язання завдань охорони праці, безпеки життєдіяльності на основі розроблених комплексних заходів з цих питань;
-
зацікавленості в безпечному протіканні виробничого процесу, гарних умовах праці, стану робочих місць, підвищенні ефективності функціонування СУОП;
-
відповідності заходів та засобів з охорони праці рівню потенційних небезпек на підприємстві та фактичному стану умов праці;
-
проведення якісного навчання з питань охорони праці, інструктажів з працівниками, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності;
-
співпраці з представниками Управління Держпраці у Полтавській області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавські області, ДСНС України.
