Субота, 23.06.2018, 19:06

Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 134
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
 ОГОЛОШЕННЯ
16 червня 2018 року за підтримки голови районної ради Володимира Филенка розпочався чемпіонат Чутівського району з футболу.

 

 

Розслідуванню нещасного випадку

на виробництві – високу якість!

Виробничий травматизм залишається однією з гострих соціальних проблем. Першочерговим завданням суспільства є спроба запобігти нещасному випадку на виробництві, проте, якщо він стався – потрібно вжити всіх необхідних заходів для того, щоб подібне не повторилося.

Важливе значення для профілактики виробничого травматизму має якісне проведення розслідування нещасних випадків, аналіз причин і розроблення заходів щодо їх усунення.

Аналізуючи матеріали розслідувань нещасних випадків, що були зареєстровані в Полтавському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області (далі – Полтавське відділення) протягом 2017 року, можна зробити висновок, що комісії з розслідування більше уваги приділяють визначенню організаційних, технічних (технологічних) і психофізіологічних факторів, які стали причинами виникнення травмування працівників.

Якісне розслідування виробничої травми має важливе технічне, організаційне та правове значення. У матеріалах розслідування потрібно визначити місце нещасного випадку, хронологічно встановити події, що йому передують, описати подію в повному обсязі зі встановленням основних причин, визначити осіб, дії або бездіяльність яких стали причинами нещасного випадку.

Обов’язкове проведення розслідування нещасного випадку на виробництві вимагає від роботодавця Закон України “Про охорону праці” (в редакції від 19.12.2017 № 2249-VIII), а також “Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві”, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232.

У технічному відношенні розслідування дає змогу вдосконалити технологію та організацію праці з точки зору безпеки.

З організаційного боку якісне розслідування нещасного випадку сприяє підвищенню рівня організаційно-виховної роботи на підприємстві. Це дає змогу встановити та ліквідувати прогалини в підготовці технічної документації щодо робіт, які виконуються, в організації та якості інструктажів, у контролі за безпекою робіт, а також сприяє удосконаленню підготовки кадрів.

У правовому аспекті всебічне розслідування сприяє об’єктивному застосуванню заходів впливу на порушників законодавства про охорону праці, а також обґрунтованому вирішенню питань, пов’язаних із відшкодуванням шкоди, заподіяної працівнику виробничою травмою.

Від розслідування вимагається головне – достовірність та об’єктивність. Ніхто не повинен порушувати чинне законодавство, змінювати об’єктивні висновки суб’єктивними домислами, адже людині притаманні прагнення справедливості й відчуття совісті.

Безкомпромісним прикладом підходу до проведення розслідування є професійний підхід до цього питання інженера з охорони праці приватного підприємства Ім. Калашника Л. Дорошенко. Випадок травмування водія В. Крахмальова було розслідувано з урахуванням вимог нормативних документів в установлені терміни. Під час розслідування комісією було з’ясовано обставини, за яких стався випадок, визначено причини травмування працівника та складено відповідні акти. На цьому керівник служби охорони праці не зупинилася. Спільно зі страховим експертом з охорони праці Полтавського відділення А. Грубичем було проведено п аналіз умов праці та стану промислової безпеки на підприємстві, яке належить до галузі сільськогосподарського виробництва. Аналіз виявив поряд із об’єктивними причинами низку недоліків в організації профілактичної роботи. Це, зі свого боку, викликало необхідність розроблення та введення в дію профілактичних заходів на підприємстві, а також вдосконалення й підвищення дієвості системи управління охороною праці.

Начальник Полтавського відділення

управління виконавчої дирекції Фонду

соціального страхування України

у Полтавській області                                   В.В. Артамонов

 

Не відкладаючи на “потім” і не рахуючись із часом: маємо за мету підвищити безпеку виробництва

Такою була основна думка наради-семінару з питань охорони праці у лісовій галузі Полтавського району, яка відбулася на базі ДП “Полтавський лісгосп”.

Ліс має свій “характер”, не прощаючи зухвальства та помилок з боку людини. Будь-яка робота у лісі має високий ступінь виробничих ризиків. У першу чергу це стосується лісозаготівлі. Тому професія лісоруба в усьому світі була й залишається однією з найнебезпечніших. Травмонебезпечними є також професії водіїв трелювальних тракторів, майстрів лісу.

Саме з метою запровадження й посилення дієвих заходів щодо запобігання виробничого травматизму на базі Полтавського держлісгоспу відбулася чергова семінар-нарада на тему: “Рівень промислової безпеки та охорони праці в ДП “Полтавський лісгосп”.

У нараді взяли участь працівники підприємства ДП “Полтавський лісгосп”: директор Андрій Барсуков, інженер з охорони праці Максим Бездільний, головний інженер Олександр Романенко, керівники лісництв, лісничі, керівники виробничих підрозділів, що знаходяться у підпорядкуванні, а також начальник Полтавського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування країни у Полтавській області Василь Артамонов.

Практичну частину семінару його учасники провели безпосередньо на лісосіці Борівського лісництва Полтавського держлісгоспу, де вивчали позитивний досвід лісників у створенні належних умов роботи для лісорубних бригад.

Під час виступу начальник Полтавського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області Василь Артамонов подякував керівнику Полтавського лісгоспу Андрієві Барсукову за відмінну організацію семінару-наради, а також за забезпечення високого рівня охорони праці на одному з найбільших економічно активних лісогосподарських підприємств району. Начальник відділення наголосив на важливості співпраці в напрямку забезпечення профілактики травматизму на всіх виробничих підрозділах для створення безпечних умов праці.

Також Василь Артамонов зазначив, що не завжди підприємства з високими виробничими ризиками мають у розпорядженні сучасну нормативно – правову базу, а особливо під час оновлення виробничого обладнання зразками закордонного виробництва. Йдеться, зокрема, про порядок розроблення та затвердження нормативно-правових документів щодо управління виробничими ризиками змін до діючих “Правил охорони праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості”, що є одними з найважливіших аспектів системи галузевої безпеки. Такі документи повинні розробляти спеціалісти галузі, які якнайкраще обізнані з усіма нюансами охорони праці у лісовому господарстві, зазначали виступаючі.

Учасники наради наголошували також на тому, що невідкладно треба покращити систему охорону праці в структурах інших лісокористувачів, які не входять до сфери управління ДП “Полтавський держлісгосп”.

Учасники семінару-наради побували й у кварталі 9 Борівського лісництва, що є виробничим підрозділом Полтавського лісгоспу, де на дубово-берестовій ділянці лісорубна бригада проводила рівномірно-поступову рубку першого прийому з трелюванням лісоматеріалів на відстань у півкілометра крутим схилом. Представники Полтавського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області відмітили, що полтавські лісоруби продемонстрували високе професійне вміння виконання робіт при валці лісу із дотриманням усіх вимог безпеки.

Інженер з охорони праці Полтавського держлісгоспу Максим Бездільний зауважив, що заготівля і транспортування деревини – один з найнебезпечніших видів лісогосподарських робіт, особливо у гірських умовах, У зв’язку з цим в усіх лісництвах підприємства діє непорушне правило: всі працівники, зайняті на виконанні цього виду робіт, проходять щорічне навчання та перевірку знань з питань охорони праці. Кожного дня перед виходом на лісосіки проводиться обов’язковий інструктаж працівникам лісозаготівельних бригад з наголосом на правилах безпеки при звалюванні дерев, експлуатації бензопил, транспортних засобів при трелюванні деревини. Зі свого боку дирекція підприємства піклується про цілковите забезпечення своїх працівників спецодягом, усіма необхідними засобами індивідуального захисту.

Подібні семінари-наради є надзвичайно результативними, оскільки дають можливість перейняти позитивний досвід, усунути недоліки заради того, щоб зберегти здоров’я й життя працівників.

 

Що потрібно знати про електротравми?

 

Виробничі процеси в усіх галузях вимагають широкого застосування електроенергії, що в свою чергу передбачає дотримання правил електробезпеки, оскільки їх порушення може призвести до тяжких і навіть смертельних травм.

Електротравми виникають при включенні людини в електричний ланцюг. Важкість ураження залежить від багатьох причин (сила й напруга струму, тривалість його дії, характер навколишнього середовища: дощ, волога земля, вода, стан організму – суха чи волога шкіра та ін.).

Ураження складається із загального впливу струму на організм і з його місцевої дії, що виражається в опіках. Зазвичай опіки при ураженні струмом не надто великі, проте глибокі та важкі. У місцях входу й виходу струму (найчастіше на руках і ногах) спостерігаються важкі електроопіки аж до обвуглювання. У більш легких випадках з’являються так звані мітки струму – округлі плями від 1 до 5 (6) см у діаметрі, темні всередині й синюваті по периферії. На відміну від термічних опіків – волосся не обпалене.

Загальний вплив електротравми на організм залежить від того, через які органи проходить струм. Особливо небезпечним є проходження струму через серце, головний мозок, що може викликати зупинку серця й дихання. Тому необхідно пам’ятати, що при будь-якій електротравмі відбувається враження серця!

У легких випадках спостерігаються локальні судоми без втрати свідомості, почуття страху, без прострації, немає “міток” току. У важких випадках спостерігається частий слабкий пульс, низький артеріальний тиск, задуха, потерпілий блідий, зляканий, у прострації. При ураженні нервової системи нерідко спостерігаються загальні судоми, зупинка дихання.

Головними причинами смертельних випадків при електротравмі прийнято вважати зупинку серця, зупинку дихання через параліч дихального центру, шоку, а також внаслідок комбінації вказаних причин.

Кінцевий наслідок електротравми багато в чому залежить від надання швидкої та адекватної першої допомоги.

У першу чергу, якщо потерпілий знаходиться під дією електричного струму, вплив необхідно припинити, дотримуючись встановлених правил безпеки.

Поки потерпілий не відсторонений від джерела струму, він сам є джерелом струму для тих, хто надає допомогу!

Якщо є можливість, необхідно розімкнути електричний ланцюг на обладнанні за допомогою переривника ланцюга або вимикача, висмикнути вилку з штепсельної розетки. Якщо це з якоїсь причини зробити неможливо, треба віддалити джерело струму від потерпілого, використовуючи ізолюючі предмети, наприклад, суху дерев'яну палицю, одяг, мотузок, шкіряні або гумові рукавички та ін. Для ізоляції самого рятувальника можна також використовувати ізолюючі предмети: сухі дошки, гуму, автомобільну шину і тому подібне. При звільненні потерпілого від джерела вище 1000 вольт слід приймати спеціальні заходи безпеки.

Масаж серця та штучну вентиляцію легень необхідно проводити до відновлення дихання, пульсу, звуження зіниць, покращення кольору шкіри. У тих випадках, коли протягом 30-40 хвилин з’являються трупні плями, задубіння – реанімаційні заходи припиняються.

Надаючи першу допомогу хворим із електричними опіками, треба обробити опіки дезінфікуючим розчином, накласти стерильні пов’язки, провести транспортну іммобілізацію (знерухомлення). Доставляють їх до стаціонару лікувального закладу завжди в лежачому стані, незважаючи на, здавалось би, задовільний стан.

При дії електричного струму високої напруги вірогідне настання глибокого розладу діяльності ЦНС з гальмуванням центрів серцево-судинної і дихальної систем, що називається “уявною смертю” або “електричною летаргією”. Клінічно такий стан проявляється непомітною серцевою і дихальною діяльністю. Якщо в таких випадках вживаються необхідні реанімаційні заходи, то найчастіше вони призводять до успіху, інакше за відсутності адекватної допомоги можливе настання смерті.

Відбувається немало випадків раптової смерті потерпілих через декілька годин після електротравми на тлі уявного благополуччя. Тому будь-який потерпілий від удару електричного струму обов'язково має бути госпіталізований до спеціалізованого стаціонару лікувального закладу, де за необхідності йому буде надана невідкладна реанімаційна допомога.

Пам’ятаючи про необхідні заходи безпеки при користуванні електрифікованим виробничим обладнанням, або електроприладами ви попередите травмування себе і будете здорові!

 

Начальник Полтавського відділення

управління виконавчої дирекції Фонду

соціального страхування України

у Полтавській області                                                                            В. Артамонов

_____________________________________________

_________________________________________________________

НЕЩАСНИЙ ВИПАДОК НА ВИРОБНИЦТВІ – ЩО РОБИТИ?

Полтавське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області (далі – Відділення) звертає увагу страхувальників на те, що у відповідності до вимог ст. 22 Закону України «Про охорону праці» (в редакції Закону України від 05.04.2015 № 191-VIII) роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій зацікавленій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця.

У відповідності до вимог п. 2 ст. 15 Закону України “Про загально-обов’язкове державне соціальне страхування” № 1105 (у редакції Закону України від 3.10.2017 N 2148-VIII), роботодавець зобов'язаний інформувати про кожний нещасний випадок або професійне захворювання на підприємстві.

У відповідності до вимог п. 10 “Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві”, затвердженого постановою КМ України № 1232 від 30.11.2011, роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім випадків, передбачених

п. 37 цього Порядку), зобов'язаний:
1) протягом однієї години передати з використанням засобів зв'язку та протягом доби на паперовому носії повідомлення про нещасний випадок згідно з додатком 2 до робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок;

2) протягом доби утворити комісію у складі не менш як три
особи та організувати проведення розслідування
.

До складу комісії повинні входити керівник (спеціаліст) служби
охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено
виконання функцій з охорони праці (голова комісії), представник
Фонду за місцем знаходження підприємства, представник первинної
профспілки (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок –
представник профспілки, членом якої є потерпілий, а в разі
відсутності профспілки – уповноважена найманими працівниками особа
з питань охорони праці), а також представник підприємства, інші
особи.

Роботодавці повинні пам’ятати, що своєчасне надання інформації про випадки травмування працівників, надають змогу робочим органам об’єктивно визначати зв’язок одержаної травми з виробництвом, провести розслідування у встановлені терміни, а також своєчасно та в повному обсязі провести потерпілим відшкодування шкоди, заподіяної трудовим каліцтвом, забезпечити соціальний захист працюючих.

Контактні телефони, за якими необхідно повідомляти Відділення про нещасні випадки на виробництві:

Полтавський район – (0532) 60-22-67; 60-21-56; 56-98-19; 56-11-76; (066) 001 -26- 96,

Чутівський район – (05347) 9-10-01; 9-19-06; (095)804-93-49, а також на адресу електронної пошти: polr@fse.pl.ua .

 

 

Начальник Полтавського відділення

Управління виконавчої дирекції Фонду

соціального страхування України

у Полтавській області В. Артамонов

ЦЕ ВАЖЛИВО ЗНАТИ

 

У сучасному суспільстві людина працює в умовах впливу небезпечних факторів. Некерована праця може стати прямою загрозою життю та здоров’ю людини.

Розроблення, впровадження та постійне вдосконалення системи управління охороною праці (СУОП) на підприємстві - є основою безпечної трудової діяльності для працівників. Це не що інше як заходи: загально правові, соціально – економічні, організаційно-технічні, санітарно-гігієнічні, лікувально-профілактичні. Всі вони націлені на вивчення виробничих ризиків, оцінку першочерговості їх усунення (зменшення їх наслідків), маючи за кінцеву мету попередження нещасних випадків на виробництві чи професійних захворювань.

В першу чергу необхідно визначити відповідальність керівників усіх рівнів за належну роботу з охорони праці. Друге, не менш важливе – це навчання та перевіркам знань з питань охорони праці працівників. Наказом керівника підприємства визначається термін і перелік співробітників, які підлягають навчанню.

Слід зазначити, що наказом Мінсоцполітики № 140 від 30.01.2017 р. внесені зміни до наказу Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15 „Про затвердження Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (із змінами).

Цей документ регулює порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці на підприємствах тих працівників, що працюють в шкідливих та небезпечних умовах, а також де є потреба в професійному доборі. Крім того регламентує також періодичність проведення працівникам інструктажів з охорони праці. Періодичність для всіх різна. Вона залежить від шкідливості та небезпечності робіт.

Один з важливих етапів - розроблення документації. Необхідний цілий комплекс документів: правила внутрішнього трудового розпорядку, посадові інструкції з обов’язками з охорони праці, інструкції з охорони праці з кожної професії або виду виконуваної роботи, інструкції з пожежної безпеки, комплекс наказів.

Цю документацію розробляє спеціаліст з охорони праці підприємства. Там де немає служби охорони праці, цю роботу може виконувати найнятий фахівець, що має відповідну кваліфікацію. За розробленими інструкціями, у відповідності з посадовими обов’язками, проводиться інструктаж з охорони праці всіх співробітників підприємства.

З врахуванням профілактичної роботи по попередженню виробничого травмування, ризик виникнення виробничих травм до цього часу залишається високим.

Аналіз причин виробничого травматизму, який проводиться спеціалістами Полтавського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області свідчить, що нещасні випадки це не збіг обставин, вони є наслідками недотримання роботодавцями, безпосередніми виконавцями робіт інструкцій з охорони праці, відсутність, або не якісне (формальне) проведення інструктажу, допуск до роботи без навчання та перевірки знань з питань охорони праці працівників, відсутній (недостатній) контроль з боку керівництва.

Консультаційний центр, створений при відділенні, має за мету надання методичної та консультативної допомоги в покращенні безпеки виробництва, в т.ч. підвищення дієвості СУОП. Відбуваються постійні звернення керівників служб охорони праці – в деяких випадках це самі роботодавці. Під час звернень постають питання з соціального страхування, розслідування нещасних випадків, відшкодування шкоди потерпілим від нещасних випадків та професійних захворювань, забезпечення протезно – ортопедичними та виробами медичного призначення та інші. Відвідувачі отримують вичерпні консультації. Спеціалістами відділення проводиться детальне вивчення заданого питання та всебічне роз’яснення. Спеціалістів з охорони праці здебільшого цікавлять питання на скільки існуюча система управління охороною праці відповідає діючим нормативно – правовим актам з охорони праці, чи переглянуті своєчасно положення, інструкції - посадові та з охорони праці, наскільки чітко визначені функціональні обов’язки посадових осіб з питань безпеки виробництва, чи визначені взаємовідносини різних посадових осіб з цих питань. Надання кваліфікованих та компетентних відповідей на ці суттєві питання мають за мету працівники відділення. Скарг та нарікань з боку відвідувачів немає. Це свідчить що ця робота необхідна та корисна, яку необхідно продовжувати та удосконалювати.

Одним з найважливіших шляхів зменшення виробничого травматизму та професійних захворювань, поліпшення стану охорони праці є об’єднання зусиль у цьому напрямку всіх зацікавлених сторін – роботодавців, органів місцевого самоврядування, профспілок і в першу чергу працівників підприємств. Тому що по великому рахунку рядові працівники найчастіше стають потерпілими від виробничих травм. Принцип безпечності для всіх, задіяних в виробничому процесі, повинен залишатися для всіх одним з першочергових та актуальних.

Роботодавці прагнуть скоротити показники виробничого травматизму, тільки хтось це робить підвищенням безпеки умов праці, а інші – приховуючи нещасні випадки від обліку та розслідування. Найчастіше виробничі травми намагаються «замаскувати» під ушкодження здоров’я, жодним чином не пов’язані з виконанням службових обов’язків чи певного виду робіт. Мотивація останніх не зовсім зрозуміла. А особливо в той час коли працює в державі Закон «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Складається враження, що ці люди, незалежно від віку, не знайомі з вимогами законодавства та не володіють нормативно-правовою базою, яка існує в державі.

Якщо для роботодавця пріоритетом є життя і здоров’я людей, які працюють на підприємстві, якщо він постійно покращує умови праці, приділяє увагу побутовим умовам, забезпечує спецодягом та іншими ЗІЗ, а посади спеціалістів з охорони праці заповнені не по «залишковому» принципу, на цю роботу призначені компетентні, добропорядні фахівці – тоді ймовірність виробничого травматизму та профзахворювань зводиться до мінімуму.

Тому не чекайте коли станеться нещасний випадок на підприємстві, який змусить вас виконувати вимоги законодавства з охорони праці. Працюйте на упередження, самостійно дбайте про життя та здоров’я найманих працівників.

 

Начальник Полтавського відділення

Управління виконавчої дирекції Фонду

соціального страхування України

у Полтавській області                                                                          В. Артамонов

_______________________________________________________________________________

________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________

Паспорт бюджетної програми на 2017 рік

ст.2

ст.3

ст.4

    На підставі подання начальника територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області Чутівська районна рада повідомляє про пошук кандидатів у присяжні Чутівського районного суду.

Вимоги до присяжного:

     присяжним може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція Чутівського районного  суду Полтавської області.

 Не включаються до списків присяжних громадяни:

1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;

2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків присяжного;

3) які мають незняту чи непогашену судимість;

4) народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники правоохоронних органів (органів правопорядку), військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя;

5) особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;

6) громадяни, які досягли шістдесяти п’яти років;

7) особи, які не володіють державною мовою.

Copyright MyCorp © 2018
Пошук
Календар
«  Червень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Архів записів
Друзі сайту
 
Зробити безкоштовний сайт з uCoz